Від викрадення 1999 року до вироку 2026-го: справа Юрія Гаравського у Швейцарії

Швейцарський суд, Юрій Гаравський та Анатолій Красовський

Анатолій Красовський, білоруський бізнесмен, перебував в опозиції до Олександра Лукашенка з 1996 року. 16 вересня 1999 року його разом із Віктором Гончаром викрали у Мінську. На території викрадення знайшли сліди крові Красовського.

Визнання та попереднє рішення

У 2019 році колишній співробітник білоруського спецпідрозділу СОБР Юрій Гаравський визнав у інтерв’ю Deutsche Welle, що брав участь у викраденні трьох опонентів Лукашенка, яких згодом було вбито. Три роки тому швейцарський суд постановив, що юридична доказовість його ролі не була встановлена, і виправдав Гаравського. Доньки двох жертв оскаржили цей вирок. У справі Юрія Захаренка Гаравського також виправдали через неможливість довести намір.

Рішення у справі Красовського

26 жовтня 2026 року швейцарський суд визнав Гаравського винним у викраденні Красовського та призначив два роки умовного терміну. Візнання визнали достовірними, а вирок пом’якшили через співпрацю зі слідством і повне визнання провини. Суд також установив умисел Гаравського та його обізнаність із насильницьким викраденням постраждалого й подальшим убивством.

Це був перший випадок засудження представника білоруських силових структур за застосування швейцарськими судами принципу універсальної юрисдикції до злочинів у Білорусі. Рішення можна оскаржити ще раз; справа може потрапити до Федерального верховного суду Швейцарії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *