7 жовтня 2026 року Рада з питань ЗМІ та телерадіомовлення Азербайджану спростувала повідомлення про причетність Баку до справи ексочільника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ганнінга, якого підозрюють у шпигунстві. Відомство назвало твердження безпідставними та заявило, що «зловмисна мета сил, що стоять за цією операцією з дезінформації, — завдати шкоди відносинам між Азербайджаном та Німеччиною».
Перебіг затримання 6 жовтня
Августа Ганнінга, який очолював BND у 1998—2005 роках, затримали 6 жовтня в Бад-Тельц-Вольфратсгаузені на півдні Німеччини. У місті Штайнфурт того ж дня затримали його колишнього помічника, ідентифікованого як Манфред Д. (за даними The Guardian). Видання Der Spiegel першим повідомило, що Ганнінг міг передавати секретні документи агенту з Азербайджану.
Суть підозри та подальші заяви
За даними прокуратури, Ганнінг платив гроші за отримання секретних документів від співробітника BND, відповідального за діловодство, та використовував їх для підготовки аналітичного звіту для офіцера неназваної іноземної розвідслужби. Федеральна прокуратура Німеччини відмовилася коментувати матеріал Der Spiegel, а сам Ганнінг не відповів на запит Reuters. Агентство Reuters повідомило про спростування Азербайджану 7 жовтня.
Укрінформ характеризує справу як «один з найгучніших скандалів у сфері безпеки Німеччини з часів Холодної війни».
Залишити відповідь