Хронологія суперечки Сеула й Києва через полонених із КНДР: від виступу в ООН до «глибокого жалю»

Прапор Південної Кореї біля будівлі Чхонваде

23 вересня 2026 року Президент України Володимир Зеленський під час Генеральної асамблеї ООН заявив, що українська сторона передала Південній Кореї двох військовополонених із КНДР. За його словами, північнокорейських військових було непросто взяти в полон живими, і один із них намагався вчинити самогубство. Після цього в Офісі Президента України повідомили, що Україна не брала на себе зобов’язань не розголошувати інформацію про передачу, а Південна Корея також не вимагала від України тримати деталі в таємниці.

Відповідь Сеула

27 вересня 2026 року Офіс президента Південної Кореї оприлюднив заяву, з якою виступив старший секретар президента зі зв’язків із громадськістю Сон Гі Хон. У Сеулі висловили «глибокий жаль» і назвали позицію України про відсутність домовленості про нерозголошення «неправдивою». За словами Сон Гі Хона, саме український уряд наполягав на конфіденційності передачі, побоюючись внутрішньої критики через втрату можливості обміняти північнокорейських полонених на українських, а Південна Корея погодилася з міркувань безпеки полонених, їхніх родин та дипломатичних інтересів.

Наслідки для двосторонніх відносин

В Офісі президента Південної Кореї заявили, що одностороннє розголошення Україною інформації та заперечення угоди про нерозголошення «серйозно підриває» двосторонню довіру та завдає значної шкоди дружнім відносинам. Сон Гі Хон також висловив «глибокий жаль» щодо дій окремих осіб у країні, які, за його словами, політизували це «чутливе питання безпеки», і повідомив, що Сеул розглядає можливість вжиття додаткових заходів у разі потреби.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *